Історія

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.jpg

   

 

   Історія вітчизняної залізничної медицини починається із будівництва у 1836 р. першої у Росії залізниці між Петербургом і Царським Селом. Потерпілі під час її будівництва робітники потребували постійної, швидкої та професійної медичної допомоги, а відстань до найближчих лікарень була величезна, тому незабаром на залізниці відкрили десять перших лазаретів.

 

   Перші документи, що регламентували медико-санітарне обслуговування,   «Настанова для подання першої допомоги під час краху поїздів» 1859 р. та «Положення про лікарську службу на залізниці» 1864 р.

 

   Коли у 1860-х роках до міста на Дніпрі прийшла залізниця, уздовж р. Либідь почали споруджувати комплекс вокзалу та залізничних майстерень, пізніше – станцію "Київ-Товарний".

   Через 10 років було завершено будівництво вокзалу ст. Київ-Пасажирський, коли і почала працювати лікарня на 5 ліжок. Розташовувалась вона у маленькій дерев'яній хатинці поруч із вокзалом. Тоді залізниця була поділена на 5 лікарських дільниць, а прийом хворих здійснювали 1 лікар та 2 фельдшери.

 

   Лише через 25 років на території лікарні збудували приміщення на 32 ліжка. В архівах зберігається лист начальника Південно-Західних залізних доріг від 29 березня 1890 про закладку будинку залізничної лікарні.

18.jpg

   5 грудня 1895 року у Києві у так званій Залізничній колонії, де мешкали в основному працівники залізничного транспорту, відкрили лікарню, розраховану для надання медичної допомоги тим, хто захворів у дорозі, потерпілим через аварії, катастрофи поїздів, а також робітникам та службовцям залізниці. Так почалася історія закладу, який отримав назву Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня №2 ст. Київ» Деражавне територіально-галузеве об’єднання «Південно-західна залізниця».

 

   Лікарня на той часа була невелика, мала терапевтичне та хірургічне відділення. Інфекційним хворим медична допомога надавалась у терапевтичному відділенні, гінекологічна та акушерська  в хірургічному. Першим головним лікарем був Н. Т. Уклейн.

4v.jpg

06.jpg02.jpg

 

 

 

 

   1970 року здано в експлуатацію приміщення нової поліклініки на 2400 відвідувань протягом дня зі спеціалізованими кабінетами, в яких проводився прийом хворих лікарями більш як по 20 спеціальностям.

 

  З 1985 по 1988 рік будується терапевтичний корпус на 300 ліжок. На 2-му поверсі розміщено діагностичне та фізіотерапевтичне відділення. Кризу 90-х лікарня переживала складно, втім вдається провести капремонти приміщень та лінійних амбулаторій.

 
 
 
 
 

6.jpg

Історія лікарні

   

   З 2011 року і по теперішній час головним лікарем працює Дрофа Леся Богданівна. Заступниками головного лікаря є: Бабакова Олена Володимирівна, Клебан Ярослав Іванович, Ейтутіс Юрій Георгійович, Мотлях Марія Михайлівна, Захарчук Світлана Вікторівна, Василенко Володимир Данилович. Головний бухгалтер – Митяй Наталія Петрівна. Головна медична сестра – Іскра Галина Сергіївна.

 

   2015 року лікарня пройшла чергову акредитацію при Міністерстві охорони здоров'я України, а 20 жовтня того ж року змінила статус на «Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Укрзалізниця».

 

Наразі є найбільшим лікувальним закладом серед Київських лікарень.

 

 

 

   З 1922 року починається на київському відділенні ПЗЗ створення санітарних дільниць, що обслуговували київський вузол та лінійні станції. Згодом створюються санітарні інспекції на вокзалах. У лікарні починає працювати бібліотека.

 

   У перший рік Великої вітчизняної війни будівля була частково зруйнована і до звільнення м. Києва від фашистів як лікувальний заклад не працювала. Однак усі роки війни підпільним організаціям активно допомагав відомий на ПЗЗ лікар Центральної дорожньої поліклініки Т. Р. Крижанівський.

 

 

 

 

 

 

   У січні 1944 почалась швидка відбудова зруйнованих будівель, у якій брали активну участь ветерани лікарні – Глузман, Фоканов, Чередниченко, Александров, а також медсестри – Вікторовська, Доброжанська, Литвиненко, Кудрявцева та інші.

 

   На території лікарні висадили фруктовий сад. Восени збирали фрукти та варили компоти для хворих. У власній теплиці вирощували квіти та зелень (кріп, петрушку). На харчових відходах вигодовували свиней. Власне господарство дозволяло заощаджувати гроші та здешевлювати харчування хворих, не погіршуючи його якості.

 

 

 

 

14.jpg

 

 

  

 

   2003-2011 р.р. – колективом керує Каневський Олесксандр Самуілович. Заступники – Дрофа Л. Б., Наумова Л. Ф., Орел С. С., Гібляк І. М., Василенко В. Д., Лемешко Л. Г., Солодухіна Т. В. Головний бухгалтер  Митяй Н. П., головна медсестра – Іскра Г. С.

 

   У 2007-2008 р.р. було закінчено ремонт лівого крила лікарні і почав працювати корпус спецхірургії на 60 ліжок (по 20 ліжок кожного з відділень: офтальмологічних, отоларингологічних, урологічних).

 

 

 

 

1_0.jpgІсторія лікарні

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________